Анна Черв’як розповіла, що разом із Олександром Лактіоновим вона вже працювала над однією темою. Цей проєкт подавали на премію Президента України для молодих вчених. І 2022-го року полтавські науковці стали лауреатами цієї премії.
“Враховуючи, що вже на той момент у 2022-му році почалося повномасштабне вторгнення, ми вирішили, що питання інформаційних систем, питання захисту інформації в національній обороноздатності, національній безпеці є надзвичайно актуальним. І ми продовжили нашу наукову роботу. А у 2024-му році, скооперувавшись із ще однією нашою колегою Аліною Янко, ми сформували проєкт “Інформаційні технології захисту національної безпеки та обороноздатності”. І вирішили податися на конкурс для здобуття премії Верховної Ради України для молодих вчених. Нам було дуже приємно, що наш проєкт відзначили, що ми стали лауреатами цієї вагомої і такої значущої для науковців премії. І будемо продовжувати розвивати цю тему. Але що стосується саме цього проєкту, то нашим колективом було використано новітні інформаційні технології в системах управління та захисту національної безпеки та обороноздатності. Ми з’ясували, що для експлуатації наявних та введення нових перспективних керуючих систем оборонодатності держави необхідно в обов’язковому порядку, щоб у їх системі були високовідмовостійкі та надпродуктивні системи обробки інформації. І запропонували надійні системи обробки інформації та методи корективу помилок інформації, що дозволяє забезпечити високий рівень захисту інформаційних систем і національного інформаційного простору загалом. Досліджуючи дане питання, ми також запропонували алгоритми контролю помилок та корекції інформації, що дозволяє оперативно реагувати на виклики зовнішні, внутрішні. Другу частину роботи ми присвятили тому, щоб дослідити непозиційні системи чисел, які нам дозволяли в математичному моделюванні забезпечити високий рівень захисту інформації. Тобто ми підійшли до цього питання комплексно з точки зору інформаційних технологій, інформаційних систем, математичного моделювання. І саме завдяки цій комплексності ми змогли досягти того, що запропоновані нами рішення є ефективними й надійними”, – розповіла Анна Черв’як.
Олександр Лактіонов доповнив пояснення колеги.
“Використання сучасних інформаційних технологій на теренах нашої країни й у світі корелює з рівнем безпеки та обороноздатності як нашої країни, так і наших міжнародних партнерів. І ключем до успішного та ефективного розвитку й забезпечення надійності є використання новітніх інструментів, які дозволяють швидко реагувати на виклики, безпечно усувати помилки та розробляти план майбутніх дій щодо вибору стратегії рішення залежно від ситуації, що склалася. Вказана технологія, вказані пропозиції, розроблені нами, являють собою методологію інтегрованого аналізу даних. Її сутність полягає в тому, що вона включає всі перераховані колегою інструменти та дозволяє ефективно усувати помилки й здійснювати саме прогноз наявних ситуацій, що можуть скластися, залежно від того, де використовуються вказані інструменти. Вони можуть використовуватися як для діагностики різних людинно-машинних систем, у тім числі безпілотних, прогнозувати дії безпілотних систем, виявляти аспекти надійності. Вони дозволяють фактично складати план майбутніх дій і аналіз подій, які виникають у процесі використання запропонованих рішень. Основною перевагою й “родзинкою” роботи є використання модулярної арифметики. Цей інструмент дозволяє фіксувати й швидше обробляти інформацію, бо він її стискує і таким чином здійснюється забезпечення продуктивності роботи сучасних апаратних рішень. Фактично, використовуючи вказані інструменти, можна розробити власне апаратне та програмне забезпечення на кшталт одноплатного комп’ютера, який буде використовуватися залежно від ситуацій та потреб. Наприклад, в енергетиці, медицині, безпілотних системах тощо. Наша робота підтримує і корелює із стратегіями розвитку інформаційно-комунікаційних технологій України”, – зазначив Олександр Лактіонов.
За його словами, розробки полтавських науковців мають подвійне призначення. Їх можна використовувати як у сфері безпеки та оборони, так і в цивільному напрямку, наприклад, для місій пошуку людей, тварин на територіях, на яких тільки-но завершилися бойові дії, для виявлення людей під завалами та ін. Також підходять ці напрацювання для машинобудування чи інших промислових сфер, де, власне, нині й використовуються.
“Наша робота має практико-орієнтований напрямок”, – додала Анна Черв’як.
На сьогодні фахівці Полтавської політехніки продовжують свою наукову роботу, зокрема займаються робототехнічними платформами. Це інший напрямок досліджень, кажуть, але надихнула на нього якраз попередня тема.
Загалом на здобуття Премії Верховної Ради цього року було подано 61 проєкт, до конкурсу допущено 60.
