Економіст світової слави: 160 років від дня народження Михайла Туган-Барановського

М. І. Туган-Барановський, екстерном закінчивши фізико-математичний та юридичний факультети Харківського університету, предметом своїх подальших досліджень обрав економіку.

Першим у світі він розробив вчення про фундаментальну закономірність циклічності економічної динаміки. У 1894 році було опубліковано його магістерську дисертацію ‒ «Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і близький вплив на народне життя», що вже на початку ХХ ст. стала науковим бестселером в економічній літературі Європи. Своєю теорією криз учений заклав основи інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку, обґрунтував роль держави у керуванні економікою. Його небезпідставно вважають засновником теорії паперових грошей, теорії промислових криз та соціальних основ кооперації.

Життя і діяльність економіста світового рівня тісно пов’язані з Полтавщиною. Мати – родом з Полтавщини, українська шляхтичка литовсько-польського походження, рід батька походив із литовських татар (повне прізвище – Туган-Мірза-Барановський).

У 1901 році за соціалістичні погляди М. Туган-Барановського  було відсторонено від викладацької діяльності у Петербурзькому університеті та вислано до Полтавської губернії. З 1903 року він проживає у Лохвицькому повіті.

На матеріалах української господарської діяльності Туган-Барановський пише перший в імперії підручник «Основи політичної економії». Веде активну громадсько-політичну діяльність, бере участь у роботі комітету окремої наради з потреб сільськогосподарської промисловості, в діяльності Товариства взаємної допомоги вчителів, сільськогосподарського товариства повіту. Його обирають на 3 роки гласним Лохвицького повітового земства Полтавської губернії та повноважним представником у Губернському Земстві. З 1915 року Михайло Іванович – почесний попечитель Комерційної школи у Лохвиці.

З початком Української революції навесні 1917 року Михайло Туган-Барановський активно долучився до відродження української державності. Недовгий час був Генеральним секретарем фінансів в уряді Центральної Ради, багато уваги присвятив кооперативним справам. Відстоював створення власної української валюти; опублікував статтю про усамостійнення українського кооперативного руху, редагував журнал «Українська Кооперація» та очолював Українське товариство економістів.

М. І. Туган-Барановський був професором відродженого у 1917 році за його участю Київського українського державного університету, де на посаді декана юридичного факультету викладав курс політичної економії та грошового обігу. Свої лекції вчений читав державною мовою. 1919 року побачив світ його підручник українською мовою «Політична економія».

У 1918 році М. І. Туган-Барановський бере активну участь у створенні Української академії наук (УАН) та її соціально-економічного відділу, розробляє законопроект про національну Академію, структуру та програму наукових досліджень. Вчений увійшов до першого основного складу УАН, його було обрано академіком за спеціальністю «теоретична економія». Останніми книгами, написаними вченим і виданими в Україні українською мовою у 1919 році, були: «Кооперація, її природа та мета» та «Політична економія: курс популярний».

Свій творчий доробок М.І. Туган-Барановський віддав українському народові й усьому цивілізованому людству.

Після передчасної смерті Михайла Івановича у 1919 році його родина емігрувала з України.

У 1992 році постановою Президії НАН України встановлено премію імені М.І. Туган-Барановського з метою відзначення вчених, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили винаходи і відкриття, що мають важливе значення для розвитку науки і економіки України за видатні наукові роботи в галузі економіки.

За матеріалами онлайн-медіа