У Полтаві відбувся тренінг з медіаграмотності для представників медіа

Політичний піар під виглядом турботи та привітань зі святами, прихована реклама у вигляді репортажів, емоційні заголовки для кліків, астрологічні прогнози замість фактів у медіа та соціальних мережах - про все це говорили 30 вересня у журналістському хабі Інститут Масової Інформації (ІМІ) Медіабаза Полтава Фактчекінг InfoCrime Poltava: як розпізнати маніпуляції в новинах.

Під час зустрічі відбулася презентація моніторингу дезінформації та фейків, який здійснює InfoCrime Poltava та обговорення порушень, які є у полтавських новинах. Говорили про приклади прихованої комерційної та політичної реклами, використання псевдонаукового контенту для залучення трафіку, клікбейт у висвітленні чутливих тем та про те, як телеграм-канали паразитують на тривожних темах.

Журналісти також мали можливість розібрати реальні публікації полтавських онлайн-видань і Telegram-каналів та обговорити свій редакційний досвід.

Публікуємо кілька тез із заходу:

Понад 70% порушень стандартів — езотерика

Наймасовіший маніпулятивним контент у медіа - астрологічні прогнози, гороскопи, місячні календарі та прикмети, якими місцеві онлайн-медіа заповнювали свої новинні стрічки для штучного залучення трафіку. Видання передруковують езотеричний контент із розважальних сателітів та подають його під виглядом звичайних новин.

Масові випадки просування окремих народних та місцевих депутатів під виглядом звичайних репортажів про їхню діяльність. Використання паркетних матеріалів не мають самостійної новинної цінності й слугують лише для нагадування про того чи іншого політика.

Рекомендації для покращення медіаграмотності

Під час заходу координаторка проєкту InfoCrime Poltava Надія Кучер поділилася рекомендаціями, які допоможуть читачам чіткіше визначити, яким новинам можна довіряти, а яким не варто:

① Перевірте, чи не надто емоційний заголовок. Шукайте докази в тексті: якщо в заголовку пишуть про "наживу", "скандал", перевірте, чи є в самому тексті офіційні документи, пряма мова або інші підтвердження. Якщо в матеріалі когось звинувачують, має бути коментар обвинуваченої сторони або згадка про те, що журналісти намагалися взяти коментар. Якщо балансу немає, швидше за все, публікація має ознаки замовного чорного піару.

② Звертайте увагу на позначки. Плашки на кшталт "Новини компаній", "Пресреліз", "Офіційно", "Погляд" чи "Партнерський матеріал" часто використовуються, щоб створити ілюзію не рекламного матеріалу. Згідно українського законодавства, передбачено чітке маркування "Реклама" або "На правах реклами".

③ Аналізуйте тональність статті. Якщо в матеріалі помітно надмірна хвала політика, депутата або приватну клініку/послугу (особливо з обіцянками "100% результату"), перед вами замовний матеріал.

④ Якщо джерелом новин є "астрологи", "соцмережі", "вчені" або невідомі сайти-агрегатори, довіряти такій інформації не варто. Перевіряйте інформацію у кількох джерелах.

⑤ Якщо прочитали резонансну новину, зайдіть на кілька інших сайтів, порівняйте як тему висвітлюють інші незалежні місцеві чи всеукраїнські медіа.

За матеріалами Медіабаза Полтава