27 липня 2026, 13:06
Це свято давно не про абстрактних «янголів у білих халатах». Воно про реальних людей – лікарів, медичних сестер і братів, фельдшерів, санітарів, бойових медиків. Про тих, для кого порятунок людського життя – не красиві слова, а щоденна виснажлива праця й велика відповідальність.
Під час повномасштабної війни українські медики працюють там, де найважче. У стабілізаційних пунктах і лікарнях, у реанімаціях і пологових залах, під обстрілами й під час повітряних тривог. Часто – без права на втому і помилку.
Дякую за кожне почуте рідними слово «живий». За перші кроки після складного поранення. За врятовані серця, повернуте здоров’я і кожне нове життя, яке з’являється завдяки вашим знанням і надійним рукам.
За те, що між власним виснаженням і чужим болем ви щодня обираєте боротьбу за людину.
Вічна пам’ять медичним працівникам, які загинули, виконуючи свій обов’язок.
Честь і вдячність усім, хто сьогодні тримає медичний фронт. Зі святом!
З повагою начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич
Підпишіться, щоб отримувати листи.