65 років від дня народження поета, публіциста й громадського діяча Володимира Слєпцова

Його життєвий шлях став прикладом поєднання творчої праці з активною громадською та адміністративною діяльністю, а літературний доробок засвідчив послідовну увагу автора до морально-етичних, патріотичних і виховних тем.

Володимир Слєпцов народився 1961 року у Харкові. Вищу освіту здобув у Полтавському сільськогосподарському інституті, а пізніше – в Академії державного управління при Президентові України. Значну частину свого життя був пов’язаний із Полтавщиною, насамперед із Карлівкою, де працював на керівних посадах у сфері агропромислового комплексу та органах місцевого самоврядування. У різні роки обіймав посади заступника голови Карлівської районної державної адміністрації, голови Диканської РДА, начальника управління агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації, голови Карлівської райдержадміністрації, а також Карлівського міського голови.

Паралельно з державною службою Володимир Слєпцов активно займався літературною творчістю. За свідченням самого автора, перші поетичні спроби з’явилися ще у шкільні роки. Систематична літературна діяльність розгорнулася на межі 1990-2000-х років, коли він почав готувати до друку власні рукописи. Уже перші видання засвідчили його тяжіння до дитячої поезії, гумору та пісенної лірики.

Герої його книг для дітей – хлопчики і дівчатка, звірята і пташенята. Володимир Анатолійович тепло і ненав’язливо веде їх стежками пізнання життя, щедро сіє у їх чисті душі зернята любові і добра, дарує їм безмежжя рідного краю та вікові традиції українського народу.

Дотепною і щирою мовою автор веде малят у світ найкращої країни – України. Мова його дитячих творів відзначається народним колоритом, лаконізмом фраз, фольклорною символікою, метафоричністю, публіцистичним пафосом і багатою лексикою. Його книги для дітей багаті образністю, прості для розуміння і сприймання.

Поетична зрілість Володимира Слєпцова позначилась не тільки на широті тематики його творів, а й на художній майстерності.

Лірика Слєпцова (збірка «Веселкові роси», «До отчого поля іду», «Освідчення») – то палка, громадянська поезія. Чимало віршів присвячено коханій дружині, одвічним людським цінностям та ідеалам. Його вірш, це крила, що несуть добро людям, силою літератури єднають їх, возвеличують, вливають сили, відлунюють у душах і через них поспішають до майбутнього покоління.

Володимир Слєпцов був членом Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України та Спілки літераторів Полтавщини.

Помітне місце у його творчості займала пісенна поезія. У співпраці з композитором Олексієм Чухраєм створено низку творів, які виконували відомі українські артисти. Деякі пісні – лауреати всеукраїнських конкурсів, а окремі композиції звучали на державному радіо та великих концертних майданчиках. Він також є автором гімну Карлівського району та гімну міста Карлівка.

Творча діяльність письменника була відзначена низкою літературно-мистецьких нагород. Серед них – премії імені Василя Симоненка, Панаса Мирного, Наталі Забіли. Володимир Слєпцов також був триразовим лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Майстер».

Помер Володимир Слєпцов 15 січня 2025 року в Карлівці. Його смерть стала втратою для культурного середовища Полтавщини та літературної спільноти України.