Переосмислення минулого: українські історики обговорили досвід

03 квітня 2026, 13:03

Департамент культури і туризму

Днями у Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» провідні українські фахівці з історії ранньомодерного періоду обговорили шляхи створення знань про минулі історичні віхи. Зустріч стала можливою завдяки сприяння культурної агенції «Терени».

Відкрив дискусію модератор доктор історичних наук Ігор Сердюк. Він запропонував для розгляду питання про значення поняття «імперськості». Д. і. н. історичних наук Наталія Старченко апелюючи до тверджень М. Грушевського, наголосила на тотожності досвіду українців, які жили в Російській імперії, та наших сучасників. Обговорювалося питання різниці у значенні російської культури, зокрема літератури, для українського суспільства періоду 1917-1921 рр. та для наших сучасників.

У той же час д.і.н. Володимир Маслійчук зауважив, що життя в імперії не для всіх проходило під знаком суцільного тиску і пригноблення. Історик козацтва Дмитро Яворницький був включений до наукової спільноти Російської імперії і мав змогу публікувати свої праці, а заради підтримки статусу губернського міста з Ромен до Полтави у середині ХIХ ст. було переведено Іллінський ярмарок. Таким чином імперія не лише позбавляла свобод, але й давала щось замість них.

Д. і. н. Юрій Волошин наголосив на різниці законодавства Гетьманщини та Російської імперії. Ці відмінності особливо яскраво проявлялися, коли йшлося про карні справи й смертні вироки. Він навів приклад полтавської дітовбивці Ганни Шевцівни, яка за «козацьким» судочинством підлягала страті, але звілялася від кари на горло згідно положень загальноімперського права.

До дискусії долучилися представники заповідника «Поле Полтавської битви». Вони наполягали на необхідності деміфологізувати події 1709 р., зокрема, через перегляд змісту й оформлення шкільних підручників.

Головним висновком фахівців стало твердження про те, що потрібно виробити для Полтави локальний метанаратив, який би не суперечив національному.

Дискусія зробила можливою особисту зустріч з уже згаданим фахівцем з історії харківського прикордоння В. Маслійчуком. Гість із «Києво-Могилянської академії» люб’язно зробив дарчий напис на примірникові своєї нової книги про Білгородську єпархію у 1660-х – 1740-х рр.

Підготувала Олена Замура,

кандидат історичних наук,

науковий співробітник науково-дослідного відділу історії

пізнього середньовіччя та нової історії