Близько 100 млн грн на українську культуру та нові партнерства: Мінкульт зібрав у Львові 40 міжнародних делегацій задля посилення підтримки української культури

Подія об’єднала 40 іноземних делегацій, очолюваних, зокрема, 10 міністрами культури європейських держав, дипломатами, ЮНЕСКО та інших міжнародних партнерів навколо підтримки української культури в умовах війни. Разом напрацьовували конкретні механізми співпраці — від захисту культурної спадщини до довгострокових моделей відновлення й розвитку.

«Нідерланди надають Україні 1 млн євро на підтримку сектору культури, Велика Британія виділяє 250 тис. фунтів, Люксембург спрямовує 350 тис. євро. Про 250 тис. євро на Team Europe повідомив Комісар ЄС із питань справедливості між поколіннями, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф. ЮНЕСКО у межах Другого протоколу Гаазької конвенції надає 60 тис. доларів на захист культурної спадщини», – розповіла Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.

Мінкульт підписав меморандум про співпрацю з Іспанією (напрям — культурна політика та проєкти відновлення). До Альянсу культурної стійкості долучилися нові учасники: Люксембург, Фонд «Східна Європа», Португалія, Фландрія, Австрія.

Зі вступним словом онлайн до учасників конференції звернувся Комісар ЄС із питань справедливості між поколіннями, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф.

Він наголосив, що міжнародна підтримка культурного сектору України лише посилюватиметься у відповідь на російські атаки на культурну спадщину. Він підкреслив, що країни Європи вже об’єднали зусилля у межах підходу Team Europe, який мобілізує фінансування, експертизу та практичну допомогу для захисту й відновлення української культури.

«Культура — це те, що об’єднує людей. Вона стоїть за демократичні цінності, відкритий діалог, різноманіття та свободу слова. Саме тому її ніколи не можна використовувати як інструмент пропаганди чи виправдання агресії», — зазначив Комісар.

Українська поетеса, волонтерка, військовослужбовиця, бойова медикиня, учасниця російсько-української війни Ярина Чорногуз поділилася особистим досвідом життя і творчості в умовах війни. Вона розповіла, як змінюється мова культури разом із досвідом фронту, втрат і боротьби, та підкреслила, що українська культура сьогодні існує водночас у кількох вимірах — як пам’ять, як спротив і як творення майбутнього.

«Для мене культура — це місце довіри і простір, де може існувати мова. Це спосіб зберегти людяність тоді, коли реальність руйнується. Найважливіша місія культури — це пам’ять і імена», — наголосила спікерка.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна наголосила, що Україна вже пройшла шлях від хаотичного реагування у 2022 році до створення системного підходу — із цифровізацією, евакуаційними протоколами, міжнародною координацією та інтеграцією культури у стратегію національної безпеки. Окремо вона акцентувала на ролі міжнародної підтримки, яка дозволяє розвивати сучасну українську культуру навіть під час війни.

Вона зазначила, що від початку повномасштабної війни пошкоджено 1707 пам’яток культурної спадщини та 2503 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 513 — повністю знищені.

Тетяна Бережна подякувала всім міжнародним партнерам: Урядам, установам, міжнародним організаціям, фондам. Україна вдячна за системну підтримку у сфері культури — від захисту та евакуації культурних цінностей до фінансування проєктів і надання експертної допомоги. Вона наголосила, що ця співпраця є основою спільної стійкості та довгострокового збереження культурної спадщини.

У конференції взяли участь: Міністр культури Італійської Республіки Алессандро Джулі, Міністр культури Королівства Іспанія Ернест Уртасун, Міністерка культури Латвійської Республіки Агнесе Лаце, Міністерка культури Литовської Республіки Вайда Алекнавічєне, Міністр культури Республіки Молдова Крістіан Жардан, Міністерка культури та національної спадщини Польщі Марта Цєнковська, Міністерка культури та медіа Республіки Хорватія Ніна Обулєн-Коржінек, Міністерка науки та культури Фінляндської Республіки Марі-Леена Талвітіє, Міністерка культури Королівства Швеція Паріса Лільєстранд, Генеральний секретар Міністерства культури Естонії Мерилін Пійпуу, Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Євгенія Кравчук, заступниця Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська, дипломати, представники міжнародних організацій та медіа.

«Війна проти України в багатьох аспектах стала безпрецедентною з точки зору зусиль міжнародної спільноти та ЮНЕСКО щодо захисту й збереження культури в усіх її формах і проявах. Вона продемонструвала, що культура має значення і що вона може бути не лише вразлива. Але, що ще важливіше, ця війна показала силу культури як джерела стійкості та відновлення. Це також питання національної безпеки. Резолюції Ради Безпеки, зокрема резолюція номер 2347, визнають це, але важливо продовжувати міжнародні адвокаційні зусилля у цьому напрямі, особливо серед зацікавлених сторін поза межами культурного сектору. Саме тому ми прагнемо просувати внесок культури у розвиток та відновлення і сподіваємося, що наступні Конференції з відновлення України відстоюватимуть цей підхід», — директорка Управління з питань культури та надзвичайних ситуацій Секретаріату ЮНЕСКО Кріста Піккат.

Голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що організація в Україні впроваджує комплексний підхід, поєднуючи екстрену допомогу із довгостроковим відновленням сектору культури.

За її словами, з 2022 року ЮНЕСКО підтримує Україну через два напрями — захист культурної спадщини та розвиток людського капіталу. Завдяки міжнародним партнерам вдалося мобілізувати понад 20 млн доларів, забезпечити евакуацію колекцій, підтримку митців і впровадження нових рішень. Вона також підкреслила, що Україна вже перейшла від кризового реагування до стратегічного відновлення, де культура відіграє ключову роль.

Програма заходу включала три ключові модулі: про стійкість і відновлення культури, міжнародну координацію підтримки. Учасники обговорили масштаби втрат культурного сектору та підходи до його відновлення, а також представили практичні інструменти підтримки українських інституцій та фахівців.

Заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська подякувала міжнародним партнерам за підтримку України та наголосила, що співпраця у сфері культури стає системною й регулярною. Вона підкреслила важливість відновлення культурної спадщини, протидії російським спробам привласнення української культури, а також розвитку власного культурного продукту.

«Наше завдання — не лише відновлювати зруйноване, а й зберігати, досліджувати й популяризувати українську спадщину та імена наших митців. Нам потрібен власний український культурний продукт, який наповнюватиме наш простір. Це означає підтримку творців і розвиток культурних індустрій. Україна тримається завдяки нашим захисникам і підтримці таких партнерів, як ви. Щиро дякую за цю солідарність і партнерство», — сказала вона.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв наголосив, що сучасна російська агресія проти України має ознаки системної політики культурного знищення, спрямованої на стирання ідентичності українського народу.

«Культура — це не декорація, це основа існування. І саме її сьогодні цілеспрямовано атакують», — наголосив спікер.

У межах конференції відбулися двосторонні зустрічі та презентації міжнародних ініціатив. Окрему увагу учасники приділили Українському фонду культурної спадщини.

Під час конференції учасники окреслили спільні кроки для посилення інституційної спроможності сектору культури, розвитку партнерств і залучення ресурсів на відновлення. Подія стала підтвердженням готовності міжнародних партнерів і надалі підтримувати Україну у збереженні її культурної ідентичності.

Учасники конференції вшанували пам’ять загиблих у російсько-українській війні на Марсовому полі у Львові.

У межах конференції учасники також відвідали Zenyk Art Gallery, де представлений виставковий проєкт «ВІН: Тарас Шевченко. Художник», створений у співпраці з Національним музеєм Тараса Шевченка. Експозиція об’єднує 58 живописних і графічних творів різних періодів та розкриває Шевченка як художника європейського масштабу — новатора, експериментатора і тонкого спостерігача людської гідності. Проєкт пропонує дивитися на Шевченка як на живого співрозмовника, чия візуальна мова залишається актуальною сьогодні.

Організаторами конференції виступили Міністерство культури України разом із Львівською обласною військовою адміністрацією у співпраці з Офісом підтримки відновлення, що реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО.

Міністерство культури України