95 років від дня народження відомого композитора Олександра Білаша

Його музичні твори стали невід’ємною частиною національної культурної спадщини. Він здобув популярність завдяки своїй здатності поєднувати народні мелодії з глибокими художніми ідеями, що відгукувалися у серцях слухачів багатьох поколінь. Атмосфера народної пісні, що панувала в родині, значною мірою сформувала його світогляд і художній смак.

Після навчання у Київській музичній школі для дорослих та Житомирському музичному училищі імені В. Косенка, Олександр Білаш продовжив професійну освіту на композиторському факультеті Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського (закінчив у 1957 р.). Саме в цей період сформувалися його композиторські навички, які невдовзі дали плоди у вигляді низки музичних творів як вокальних, так і оркестрових.

Упродовж творчої кар’єри Білаш займав активну громадську позицію: у 1976-1994 рр. очолював правління Київської організації Спілки композиторів України, сприяючи розвитку музичного мистецтва в Україні. За вагомий внесок у культуру був удостоєний численних нагород, зокрема почесних звань народного артиста України (1977) та Героя України (2001), а також Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Білаш залишив після себе величезну і різножанрову творчу спадщину, що включає як народно-популярні пісні, так і масштабні музичні форми. Серед відомих творів – пісні «Два кольори», «Лелеченьки»,  «Ясени», «Цвітуть осінні тихі небеса», опери «Гайдамаки» (1965) та «Прапороносці» (1985), моноопера «Балада війни» (1974), ораторія «Вишневий вітер» (1989), мюзикл «Пригоди Буратіно». Опери, оперети та концерти для фортепіано зі симфонічним оркестром.

Творчість Білаша відзначалася багатою мелодикою, глибоким ліризмом і вираженою національною самобутністю. Його пісні не сходили з репертуарів хорів, естрадних вокалістів та концертних програм, а опера «Гайдамаки» стала важливою віхою в розвитку української музичної драматургії ХХ ст.

Олександр Іванович Білаш помер 6 травня 2003 р. у Києві, залишивши по собі пам’ять як одну з ключових фігур української музичної культури XX ст.

Постать Олександра Білаша – приклад служіння українській культурі, вірності національним традиціям і водночас прагнення до творчого новаторства. Його музика і сьогодні звучить на концертних сценах та в серцях українців, утверджуючи цінності, що об’єднують покоління.