02 червня 2025, 14:32
Попри загальноприйняте уявлення, що РХП стосуються тільки жінок або підлітків, ці захворювання вражають людей різного віку, статі та соціального становища. Проблема розладів харчової поведінки є важливою, оскільки вона має складний характер і потребує спеціалізованого підходу до діагностики та лікування.
Існує кілька видів захворювання, кожен з яких має свої характерні симптоми РХП та причини виникнення. Деякі з РХП відомі більше, ніж інші, але всі вони мають серйозні наслідки для фізичного та психічного здоров’я людини:
Анорексія – це розлад харчової поведінки, який характеризується нав’язливим бажанням втратити вагу та страхом ожиріння. Люди з анорексією обмежують кількість їжі, відмовляються від продуктів або взагалі припиняють споживати їжу.
Булімія – це періодичні епізоди неконтрольованого переїдання, після яких людина намагається позбутися спожитої їжі шляхом блювання, зловживанням проносними засобами або інтенсивними фізичними навантаженнями.
Компульсивне переїдання (Binge Eating Disorder) є розладом харчової поведінки, за якого людина регулярно споживає велику кількість їжі за короткий час, при цьому не вдаючись до «очищувальних» методів, як у випадку булімії.
Пікацизм – це розлад харчової поведінки, при якому людина вживає неїстівні речовини, такі як ґрунт, крейда, пісок або навіть металеві предмети.
Орторексія – це нав’язливе прагнення до здорового харчування. Люди з орторексією обмежують себе тільки «здоровими» продуктами, що часто призводить до дефіциту поживних речовин і може негативно позначитися на загальному стані здоров’я.
Бігорексія – це розлад харчової поведінки, коли людина одержима прагненням до збільшення м’язової маси та вважає своє тіло недостатньо «мускулистим», навіть якщо це не так. Вона може призводити до зловживання анаболічними стероїдами та надмірних фізичних навантажень.
Румінація – це повторюване пережовування їжі після її споживання, з подальшим зворотним проковтуванням або відригуванням. Розлад може мати негативні наслідки для шлунково-кишкового тракту та зубів.
ARFID (Avoidant/Restrictive Food Intake Disorder) полягає у відмові від споживання певних видів їжі без обґрунтованих причин (алергій або релігійних переконань). Це призводить до недостатнього харчування і дефіциту життєво важливих речовин.
Декілька фактів про РХП:
Факт № 1: Багато людей з розладами харчової поведінки виглядають здоровими, але можуть бути серйозно хворими.
Факт № 2: Сім’ї хворих не винні, але вони можуть грати важливу роль у лікуванні.
Факт № 3: Розлад харчової поведінки – це порушення здоров’я, яке впливає на особисте функціонування та стосунки в родині.
Факт № 4: Розлади харчової поведінки – це не вибір людини, а серйозне біологічно обумовлене захворювання.
Факт № 5: Розлади харчової поведінки трапляються у людей будь-якої статі, віку, раси, етнічної приналежності, форми тіла, ваги, сексуальної орієнтації та соціально-економічного статусу.
Факт № 6: Розлади харчування є частою причиною самогубства та медичних ускладнень.
Факт № 7: Гени та середовище відіграють важливу роль у розвитку розладів харчової поведінки.
Факт № 8: Самі по собі гени не передбачають ризик розвитку РХП.
Факт № 9: Повне одужання від розладу харчової поведінки можливе. Для цього потрібне раннє виявлення та втручання.
Харчові розлади та їх запобігання потребують підвищеної уваги до найменших симптомів та регулярного контролю поведінки людини, схильної до РХП.
Діагностика РХП складається з кількох важливих етапів:
Медичний огляд – оцінка фізичного стану, зокрема, ваги, ІМТ, загального вигляду, стану шкіри, волосся і нігтів. Можуть бути призначені лабораторні тести на розлад харчової поведінки для визначення порушень у роботі організму (електроліти, гормони, функції печінки і нирок).
Психологічна оцінка ставлення пацієнта до свого тіла, їжі, а також наявність емоційних проблем, таких як тривога, депресія або низька самооцінка. Використовуються спеціальні тести на розлад харчової поведінки, як-от EAT-26 або SCOFF, щоб швидко виявити потенційний розлад.
DSM-5 та МКХ-11 – міжнародні системи класифікації допомагають точно визначити, який саме тип РХП має людина. Вони містять чіткі діагностичні критерії для таких розладів, як анорексія, булімія та компульсивне переїдання.
Спостереження за поведінкою – лікарі та близькі можуть спостерігати за поведінковими змінами: відмова від їжі, надмірна фізична активність або соціальна ізоляція, що може вказувати на РХП.
Терапія РХП вимагає глибокого розуміння фізичних та психологічних аспектів розладу, важливими аспектами котрої фахівці та дослідники вважають:
Комплексний підхід: лікування РХП потребує об’єднання психотерапевтичних, медичних та дієтологічних методів. Такий підхід забезпечує найбільші шанси на стійке відновлення.
Тривала підтримка: одужання від РХП може бути тривалим процесом, тому важливо забезпечити пацієнта підтримкою на всіх етапах, особливо після закінчення основного курсу терапії.
Підтримка з боку близьких: Важливу роль відіграють друзі та родина, які можуть допомогти створити позитивне оточення, сприяючи успішному лікуванню.
Кожен вид розладу харчової поведінки має свої особливості, ризики та симптоми. Їх лікування зазвичай включає комплексний підхід: психотерапію, медичний супровід, підтримку дієтолога і, за необхідності, фармакотерапію.
Комплексне лікування, яке включає психотерапію, медичний нагляд, дієтологічну підтримку та розвиток навичок саморегуляції, допомагає пацієнту поступово відновити здорову харчову поведінку та покращити якість життя.
Лікування розладів харчової поведінки вимагає індивідуального підходу, оскільки різні методи можуть бути більш ефективними залежно від типу розладу, особливостей пацієнта та його готовності до змін. Інтеграція психокорекційних методів, таких як тренування харчової поведінки та соціальна адаптація, посилює результати терапії і сприяє тривалому одужанню
Комплексне лікування, яке включає поєднання психотерапії, медичної та дієтологічної підтримки, а також соціальної допомоги, є найефективнішим підходом до досягнення тривалих результатів у лікуванні РХП.
Рекомендації щодо підтримки харчування
Якщо ви підтримуєте харчування члена сім’ї чи друга з РХП, ось кілька порад:
Що не варто робити:
Що варто робити:
Якщо у вас розлад або порушення харчової поведінки, перший крок до одужання – це встановлення щоденного регулярного харчування. Це важливо для людей з анорексією, булімією, переїданням і розладом вибіркового харчування, яку б вагу вони не мали. Регулярне харчування є однією з найперших цілей когнітивно-поведінкової терапії при РХП. Налаштування регулярного харчування також є важливим для батьків, які допомагають своїм дітям з РХП у сімейній терапії. Для більшості людей з РХП регулярне харчування є важливим першим кроком перед переходом до інтуїтивного харчування.
Більшість людей із РХП та порушенням харчової поведінки харчуються нерегулярно. Зазвичай люди пропускають їжу, відкладають приймання їжі на якомога пізніший час дня або періодично влаштовують собі голодування. Так людина схильна частіше переїдати (і потенційно очищуватися). Тривалі періоди без їжі посилюють фізичний голод і думки про їжу. Коли це трапляється, тіло захищає вас, змушуючи вас їсти більш калорійні продукти, що може призвести до переїдання.
Що таке регулярне харчування?
Такий тип харчування означає регулярні приймання їжі протягом дня, приблизно кожні три-чотири години. Зазвичай для цього потрібно триразове харчування плюс два-три перекуси на день. Наприклад:
Як правильно харчуватися, щоб одужати:
Тетяна Черкун, лікар-гастроентеролог обласного гастроентерологічного центру
КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР»
Підпишіться, щоб отримувати листи.